Тематика екскурсій музею:

• Оглядові екскурсії по музею;
• Проведення факультативів з народознавства;
• Народні обряди, свята;
• Вистави за творами українських письменників;

Аудіторія музею – учні школи, вихованці дитячого будинку та дитячого садка селища, гості школи, мешканці селища.

   

Перша експозиція репрезентує інтер'єр української хати ХVІІ – ХІХ століття. Прикметними рисами цих осель були простота, зручність і економічність. Це були будівлі з одним жилим приміщенням. Наявність одного жилого приміщення диктувала чіткий його функціональний розподіл. Головне місце займала піч, для неї відводилася чверть площі всього інтер'єра. За піччю, в найтеплішому кутку розташовували піл, над яким висіла жердка. У хаті також ставили стіл, лави, одну чи дві скрині, мисник. Над полом розміщували і дитячу колиску, зачеплену на великих мотузках за сволок стелі. Це щоб вночі матері було зручно поколисати дитину. У кутку, біля печі знаходився дрібний господарський інвертар. Неодмінним предметом інтер'єра селянської хати була і прялка.

Друга експозиція пропонує ознайомитися з жіночим, чоловічим та дитячим одягом. Тут можна побачити сорочки, свитки, завіски, хустки, шаровари та ін.

Жіноча сорочка належить до найстаршої одежі наших предків. На Лівобережжі жіночі сорочки шиють з розрізом посередині грудей, пазуха не вишивається. У всіх українських жіночих сорочках рукава є широкі і довгі. Вишивка йде по рукавах та по краю сорочки. Матеріалом для всіх жіночих українських сорочок завжди було і є біле лляне чи конопляне полотно домашньої роботи. Є й іншого типу сорочки з сірого полотна, що вказувало на бідність селянської родини. В нашій експозиції виставлено дві роботи часів ВВВ. Ці сорочки з грубого сірого полотна, але з вишивкою. Сорочки було виготовлено у концтаборі і до нашого музею передано онукою виконавиці робіт. Другою особливістю українських сорочок є вишивка. У експозиції нашого музею представлені сорочки з вишиттям усіх трьох існуючих видів: наддніпрянським (вишивається червоним і чорним або білим по білому), галицьким вишиттям (геометричний і багатокольоровий малюнок), поліським (вишивається тільки червоним).

Дещо іншого характеру чоловічі сорочки. Експозиція представляє сорочки з домотканого полотна і більш пізнішого періоду – вишиття по шовку. Усі чоловічі сорочки мають комір та вишивку на маніжці. Окрасою цієї експозиції є великі і малі хустки з рослинними орнаментами.

Третя експозиція прпонує відвідувачам музею познайомитися з численними українськими рушниками різного призначення: утирачі, весільні, дитячі, господарські тощо. Серед експонатів цього розділу ми побачимо рушники різних регіонів нашої країни. Два старовинні рушники початку ХХ сторіччя із домотканої тканини мають характерний комір для Наддніпрянщини – червоно-чорний з рослинним малюнком. Для Задніпрянщини характерний  геометричний малюнок з жовтим, червоним, зеленим, бордовим кольором. Такі рушники були презентовані музею Тернопольським кофедральнимсобором. Є в експозиції і рушники вишиті гладем. Це рушники з різноманітними рослинними малюнками і широкою гамою кольорів. Цей вид більше розповсюджений на сході України.